Верховна Рада України прийняла законодавчий акт, що суттєво трансформує функціонування антикорупційних інституцій, підпорядковуючи Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) генеральному прокурору.
22 липня Верховна Рада ухвалила суперечливий закон №12414, що вносить р Fundamental зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, стосується досудового розслідування певних кримінальних дій під час воєнного стану.
Ключові зміни стосуються значного зменшення незалежності та зміни підпорядкування двох антикорупційних організацій — НАБУ та САП.
«За» проголосували 263 народні депутати. Як вказує Центр протидії корупції, підтримали документ представники:
- «Слуга народу» — 185;
- «Довіра» — 17;
- «Батьківщина» — 15;
- «Європейська Солідарність» — 3;
- «Платформа за життя та мир» — 18;
- «Голос» — 1;
- «Відновлення України» — 9;
- «За майбутнє» — 10.
Негайно після голосування спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав законопроєкт, а далі його передали на підпис президенту України Володимиру Зеленському.
Що містить закон щодо НАБУ та САП
Згідно з новими поправками, НАБУ та САП, колись автономні структури, втрачають свою самостійність і тепер мусять свої дії узгоджувати з генеральним прокурором.
Народний депутат Ярослав Железняк роз’яснив основні зміни, які передбачає спірний законопроєкт щодо НАБУ та САП.
Він зазначив, що головою відповідного органу прокуратури для прокурорів САП зараз буде генпрокурор, а не керівник САП.
«Це означає, що тепер генпрокурор буде визначати прокурора для контролю за розслідуваннями НАБУ», — пояснив Железняк.
Крім того, генеральний прокурор має:
- отримувати доступ до всіх справ НАБУ й передавати їх іншим прокурорам або органам правопорядку;
- надавати НАБУ обов’язкові письмові інструкції;
- мати право самостійно закривати справи та підписувати підозри щодо високопосадовців;
- погоджувати всі угоди про визнання вини, укладені у справах НАБУ.
Зокрема, керівник САП позбавляється можливості формувати прокурорські групи — ця функція переходить до генерального прокурора.
Серед інших нововведень:
- скасовується заборона на передачу в НАБУ проваджень;
- якщо НАБУ не підкориться указам генпрокурора, це може призвести до заборони провадження;
- прокурори САП більше не можуть забирати провадження у інших органів, які підпорядковуються НАБУ;
- директор НАБУ зможе запитувати справи з інших органів лише з дозволу генпрокурора;
- під час воєнного стану дозволено призначати прокурорів без конкурсу та підвищувати чинних прокурорів також без конкурсу.
«Є можливість звільнення прокурорів у зв’язку зі зміною структури або ліквідацією підрозділу. Отже, прокурори САП можуть бути звільнені через зміну назви підрозділу» — уточнив нардеп Железняк.
Президента закликають не підписувати суперечливий закон
Директори НАБУ Семен Кривонос і САП Олександр Клименко під час пресконференції 22 липня закликали президента України не підписувати закон №12414.
«Те, що було створено як відповідь Євромайдану, як реакція суспільства на боротьбу з високопосадковою корупцією, тепер знищено, в тому числі тими, проти кого відкриті справи в НАБУ. Вони (депутати — Ред.) діяли в умовах конфлікту інтересів, голосуючи за цей закон» — заявив Кривонос.
Кривонос підкреслив, що депутати, яких НАБУ стосується розслідування, приймають закони, що свідчить про ефективність бюро. Він зазначив, що хоча НАБУ не буде ліквідовано, цей новий закон, безумовно, вплине на його діяльність.
Керівники САП та НАБУ зазначили, що якщо президент Зеленський підпише законопроєкт №12414, вони змушені будуть виконувати його умови.
Проте, як вони підкреслили, цей документ фактично позбавить їх організацію незалежності — як в розслідуваннях, так і в роботі антикорупційної прокуратури.
«Відкат у реформі антикорупційної діяльності та повернення до часів Януковича»
Прийняття закону, який обмежує права та можливості антикорупційних інститутів, викликало широкий резонанс у суспільстві.
Антикорупційна громадська організація Transparency International Ukraine охарактеризувала закон №12414 як загрозу антикорупційній системі й «відкатом назад» у сфері антикорупційної реформи, що була однією з вимог ЄС після 2014 року.
Правозахисники відзначили, що депутати порушили ст. 116 Регламенту ВРУ, змінюючи суть закону без дотримання процедури.
«Це є прямою загрозою незалежності НАБУ — органу, створеного за міжнародної підтримки для захисту від політичного тиску», — наголосили експерти.
Віталій Шабунін, голова «Центру протидії корупції», різко розкритикував законопроєкт №12414. Він заявив, що документ знищує антикорупційні досягнення Євромайдану, повертаючи Україну до часів Януковича.
Шабунін стверджує, що закон підпорядковує НАБУ та САП генпрокурору, що дає можливість контролювати розслідування та закривати справи. На його думку, це зробить антикорупційні інституції безсилими, а реформи виявляться безглуздими.
Крім того, Шабунін зазначив, що генпрокурор «припинить розслідування всіх друзів президента, у підсумку електронне декларування, конфіскації та інші реформи втратять своє значення».
Волонтер та активіст Сергій Стерненко охарактеризував голосування за антикорупційні зміни як «акт диверсії» у воєнний час. У своєму Telegram-каналі він заявив, що порядок голосування в Раді викликав масове невдоволення серед військових, волонтерів та активістів.
«Вже зараз помітне тотальне неприйняття суспільством цієї ініціативи. Військові, волонтери, громадські діячі, переважна більшість обурені діями народних обранців. Таке рішення парламенту значно деморалізує людей та створює умови для внутрішніх конфліктів та протистоянь. Підриває довіру до державних інституцій», — зазначив він.
На думку волонтера, це є безпосередньою вигодою «Кремлю, кращим за будь-які інформаційні спецоперації».
При цьому активіст вважає, що президент України має можливість змінити ситуацію: уважно розглянути та накласти вето на закон.
Європейські партнери висловлюють занепокоєння діями України
Європейська комісія вже висловила своє занепокоєння, зазначивши, що незалежність НАБУ і САП є критично важливою для отримання підтримки України.
«Європейський Союз турбується через нещодавні дії України щодо її антикорупційних організацій — НАБУ та САП. Ці установи життєво необхідні для реформ в Україні та повинні працювати незалежно, щоб ефективно боротися з корупцією і підтримувати довіру суспільства», — заявив представник Єврокомісії Ґійом Мерсьє.
Цей європейський політик підкреслив, що фінансова підтримка України з боку ЄС залежатиме від результатів у таких сферах, як прозорість влади, реформування судової системи та демократичні процеси.
Крім того, він зголосив, що для вступу України до Європейського Союзу потрібно значно посилити антикорупційні механізми та зміцнити державні інституції.
Який подальший розвиток подій можливий
Колишній заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос висловив побоювання щодо ризиків для європейської інтеграції України.
Він зазначив, що хоча військова підтримка з боку Заходу, ймовірно, не припиниться, дії парламенту можна охарактеризувати як ганебні. На його думку, подібні дії лише шкодять іміджу України перед міжнародними партнерами.
«Сподіваюся, що військова допомога не буде зупинена, і ця ганебна акція не вплине на неї», — уточнив Кривонос.
Серед іншого, ослаблення НАБУ та САП загрожує не тільки євроінтеграції, але й антикорупційним реформам, які роками підтримувалися ЄС та США. Це може завдати удару по міжнародній довірі до української влади.
Виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко повідомив, що Україна стоїть на межі вибору між шляхом євроінтеграції та “грузинським сценарієм”, який характеризується відходом від європейських реформ та скороченням громадянських прав.
Сушко відмітив, що створення незалежних національних антикорупційного бюро України (НАБУ) та спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) було однією з основних умов для отримання безвізового режиму в період з 2010 по 2017 рік.
«Для Грузії, ймовірно, безвізовий режим з ЄС може бути анульовано вже до кінця року через системний регрес у реформах і демократичних цінностях. Проблема полягає в тому, що для України, особливо за умов повномасштабної війни, під загрозою опиняться не лише безвізовий режим, але й перспектива євроінтеграції», — зазначив він у своєму пості у Facebook.
Схожу позицію висловила голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, народний депутат Анастасія Радіна.
«На жаль, рішення, ухвалене парламентом, не відповідає всім тим вимогам, на яких ми здобули і безвіз, і підтримку, і рух до членства в Європейському Союзі, — підкреслила вона.
Варто зауважити, що перед голосуванням за закон №12414 у працівників НАБУ та САП проводилися обшуки, а деяким співробітникам було оголошено підозру.
