Сліди на валуні Ньюолла змушують переосмислити теорії щодо льодовикового виникнення Стоунгенджа.
Дослідники виявили загадкові сліди на одному з каменів Стоунгенджа, які, можливо, свідчать про втручання людини, а не про наслідки ерозії льодовиків.
Про це йдеться в матеріалах видання Sciencealert.
Мова йде про внутрішнє кільце так званих “блакитних каменів”, кожен з яких важить близько 3,5 тонни. Нові свідчення свідчать, що ці камені могли бути спеціально перенесені людьми з Уельсу на відстань більше 200 кілометрів до сучасного Стоунгенджа.
Один із каменів, валун Ньюолла, виявлений ще в 1924 році, тривалий час вважався природним перенесенням. Проте геохімічний аналіз 2023 року підтвердив його зв’язок зі скелею Крейг Рос-і-Фелін у горах Преселі.
Автори дослідження зазначають, що сліди на камені вказують на діяльність людини, а не на природне зношення.
Проте не всі вчені погоджуються з цими висновками. Археолог Браян Стівен Джон із Університету Дарема у своїй статті 2024 року звернув увагу на те, що просте пояснення присутності блакитних каменів у Стоунгендзі полягає у їхньому перенесенні льодовиками. Він вважає, що уламки могли бути зупинені кригою десь у рівнинах Солсбері, де стародавні будівельники їх потім використали.
Однак дослідники вказують на відсутність подібних уламків на маршруті між Уельсом і Солсбері, що ставить під сумнів цю версію.
Незважаючи на зібрані факти, точної технології переміщення цих важких валунів досі не відомо. Та, в іншому прикладі, центральний Камінь 80 (Альтер) міг бути перевезений з сучасної Шотландії, подолавши приблизно 750 кілометрів.
Якщо теорія про людське втручання підтвердиться остаточно, це стане відображенням того, як давні люди демонстрували неймовірні досягнення інженерного мистецтва, покладаючись лише на свою відвагу та командну працю.
Нагадаємо, що нещодавно вчені знайшли рідкісний відбиток долоні, віком приблизно 4 тисячі років. Це унікальний слід, який належить майстру давнього єгипетського “душевного дому”.
