Очільники України отримали повідомлення від Єврокомісії, що фінансування з європейського інструменту Ukraine Facility може бути припинене, якщо тиск на критично важливі антикорупційні структури триватиме і далі.
Єврокомісія попередила Україну про можливе повне зупинення фінансової підтримки через новий закон, який звужує повноваження НАБУ та САП і підпорядковує їх діяльність генеральному прокурору.
За інформацією джерел видання, президент Володимир Зеленський з командою отримали сигнал від Єврокомісії, що фонди в рамках Ukraine Facility можуть бути заморожені, якщо тиск на важливі антикорупційні органи не припиниться.
Як повідомили достовірні джерела в Києві, український уряд вже отримав відповідний лист.
Загалом програма Ukraine Facility передбачає виділення Україні до 50 мільярдів євро до 2027 року, більшість з яких безпосередньо надходить до державного бюджету.
Опозиційна депутатка та колишня міністерка з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе підтвердила, що європейські партнери дійсно надіслали таке повідомлення.
Вона зазначила, що у документі йдеться про те, що «фінансова допомога в рамках EU Facility буде припинена, якщо ситуація з органами антикорупції залишиться невирішеною».
Фактично це стосується замороження всіх наступних фінансових траншів, а не лише окремих частин запланованих виплат.
Звіт Єврокомісії
За даними F.A.Z., аналітики Єврокомісії підготували всебічний звіт, що детально аналізує ситуацію з НАБУ та САП, який було направлено до посольств країн ЄС у Києві, а також до самої Комісії.
У документі обшуки та арешти в НАБУ описані як «найгрубішу атаку на антикорупційну систему України з моменту її становлення».
Автори вважають, що це свідчить про «інституційний конфлікт, у якому влада демонструє свою здатність обмежувати автономію антикорупційних органів». Такі дії вони трактують як реакцію на «розслідування, що зачіпають інтереси політиків та бізнесменів».
Фактор Чернишова
В звіті також зазначено, що офіційне пояснення про боротьбу з російськими шпигунами в НАБУ виглядає не переконливо.
Автори документа вважають, що розслідування стосовно ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова стало «інституційним тригером» для здійснення операції.
Чернишов, наближений до Зеленського, звинувачується НАБУ у отриманні неправомірної вигоди за видачу будівельних дозволів, однак він категорично спростовує ці обвинувачення.
Зазначено, що метою операції 21 липня був співробітник НАБУ Олександр Скомаров, який вів справу проти Чернишова. Обшуки відбулися в його підрозділі, де були вилучені документи, що призвело до «дестабілізації» роботи цього підрозділу.
Ті докази, що були вилучені в НАБУ, можуть бути відхилені судами через порушення «конфіденційності і законності збору інформації».
«Це фактично може призвести до закриття справи проти віцепрем’єра», — йдеться у звіті Єврокомісії.
Зміна пріоритетів та ризики
На думку експертів ЄС, ця операція свідчить про перенаправлення пріоритетів в Україні — від «підзвітності» до «дієздатності».
«Політична ефективність все частіше бере верх над юридичною стабільністю. Такі дії ставлять під сумнів прогрес України в антикорупційних реформах», — зазначено у звіті.
Експерти підкреслюють, що операція 21 липня підірвала довіру міжнародних партнерів до українських інститутів і вплинула на «основи» антикорупційної системи. На їхню думку, це є серйозним викликом верховенству права та принципам розподілу влади.
«Цей випадок створює прецедент, що вказує: будь-яку антикорупційну структуру в Україні можна «нейтралізувати», — вказується у документі Єврокомісії.
Пресслужба відомства офіційно повідомила F.A.Z., що ЄС «глибоко стурбований» змінами в законодавстві України, які загрожують «повноваженням і спроможностям антикорупційних органів».
НАБУ і САП вважаються в ЄС «наріжними каменями» верховенства права в Україні, і євробюрократи впевнені, що вони мають діяти «незалежно».
Передісторія подій
Нагадаємо, 22 липня Верховна Рада прийняла спірний законопроєкт №12414, що значно розширює повноваження генерального прокурора в контексті діяльності НАБУ та САП. Цього ж вечора президент Володимир Зеленський підписав закон, незважаючи на масу критики з боку суспільства, антикорупційних організацій і міжнародних партнерів.
Відповідно до нових норм, генеральний прокурор отримує право формувати прокурорські групи в САП, надавати письмові вказівки НАБУ, підписувати підозри для високопосадовців, закривати кримінальні провадження й передавати справи іншим органам. У НАБУ та САП попередили, що така модель управління фактично знищує незалежність антикорупційної системи, що була створена після Революції Гідності.
Громадськість відреагувала миттєво: у Києві, Харкові та інших містах пройшли масові акції протесту. Іноземні партнери також не залишилися осторонь: дипломати та аналітики підкреслили, що новий закон суперечить європейському курсу України та її міжнародним зобов’язанням.
24 липня президент подав альтернативний законопроєкт №13533, метою якого є повернення незалежності НАБУ і САП. Цей законопроєкт передбачає, що керівники цих органів повинні самостійно підписувати підозри та контролювати розслідування без втручання генерального прокурора. І НАБУ, і САП вже висловили підтримку ініціативі Зеленського та закликали депутатів якнайшвидше її прийняти.
