З 2 квітня в українських кінотеатрах стартувала нова жахлива історія — цього разу мова йде про канадську малобюджетну стрічку жахів під назвою The Dogs, локалізовану на українську як “Пси: Смертельна помста”. Сюжет заснований на романі Аллана Страттона, опублікованому у 2015 році. В нашому огляді з прикрістю зауважуємо, що фільм чомусь заслуговував на підзаголовок “смертельна нудьга”.
“Пси: Смертельна помста” / The Dogs
Жанр містичний трилер, жахи
Режисер Валері Буагіяр
Актори Донован Колан, Кетлін Манро, Стюарт Хьюз, Кріс Холден-Рід, Ділан Тейлор, Ешер Грейсон, Патріс Гудман, Йен Хо, Стівен МакКарті, Ейдан Калехштейн, Морган Ай Бедард, Клер Култе, Андреа Грант (III)
Прем’єра в кінотеатрах
Рік випуску 2026
Сайт IMDb
Головні герої, молода жінка Кетрін Вівер та її підлітковий син Кемерон, терміново пакують речі та вирушають у віддалене канадське село з ominous назвою Wolf Hollow. Причина їхнього втечі — побоювання з приводу агресивного батька хлопця. Опинившись у новому домі, Кемерон починає переживати дивні уявлення, зокрема зустрічає привида загиблого хлопчика та спостерігає за його сумним оточенням.
Час минає, і юнак все більше переконується в тому, що в стінах їхнього нового місця проживання сталося щось жахливе, що лише погіршує його вже пригнічений стан. Тим часом, ніхто з місцевих жителів, навіть його мати, не хоче чути про жахливі таємниці минулого, не уявляючи, що справжня загроза ще попереду.
Коли ж ми бачимо імена Вівер та Кемерон в титрах, це навіює думки про епічні фільми, такі як “Чужі” (1986) або серію “Аватар” (з 2009), але ці паралелі навряд чи актуальні тут. “Пси: Смертельна помста” виявляються скромним, невиразним і просто невдалим кіно.
На жаль, цю стрічку важко кваліфікувати як справжній жах чи навіть адекватний містичний трилер. Вона скоріше нагадує безвольну сімейну драму, єдиною виразною рисою якої є здатність ліквідувати інтерес глядачів. Тут панує повна буденність — від початкового переїзду в похмурий будинок до містичних кукурудзяних полів, що нагадують атмосферу “Техаської різанини бензопилою”, з відлунням або собачого гавкоту, або примар з потойбіччя.
Якщо ви очікували на захоплюючий і кривавий фільм з демонічними собаками, якими обіцяли рекламні матеріали (див. головне зображення огляду), то ви точно розчаруєтеся. Чотириногі “антагоністи” з’являються на екрані лише на кілька хвилин, щоб зробити якусь шкоду лише декільком персонажам.
Сцени тут відзняті в дусі малобюджетних фільмів, що прагнуть приховати криваві моменти: крупні плани, швидкий монтаж, тремтіння камери, мряка та все, що може затуманити екрані жорстокі дії.
Натомість обіцяних псів, глядач отримує нудну оповідь про матір і сина, які не можуть знайти спільної мови. Часом дратівлива поведінка молодшого починає настільки впливати на глядачів, що з’являється думка: може, всі з полегшенням зітхнуть, якщо кровожерливі собаки таки доберуться до хлопця.
Шаблонним є також головний конфлікт, що нагадує трагічні події з минулого. Здогадатися про те, що в цьому проклятому місці колись сталося щось жахливе, зможе навіть дитина, проте ці флешбеки насправді нічого не змінюють і лише служать для намагань обґрунтувати присутність міфічних собак. Офіційний слоган фільму стверджує “розкрий минуле, випусти кошмар на волю”, але насправді жодного жаху тут не знайдеш. Це “розкриття” нічому не слугує і нічого новинного не приносить глядачу.
