Минулого року удари по енергомережі України призвели до значних економічних втрат. За підрахунками фахівців Forbes, осінньо-зимові відключення електроенергії 2022–2023 років спричинили скорочення виробництва приблизно на 15%. На це вплинув і ІТ-сектор: за даними Львівського ІТ-кластеру, галузь уперше за 32 роки не показала зростання.
Клієнти побоюються, що під час блекаутів зв’язок із українськими ІТ-спеціалістами може перерватися. Це створює ризик зниження привабливості українських компаній для іноземних партнерів, тож фахівці сфери прикладають чимало зусиль, щоб гарантувати енергетичну автономність за будь-яких умов.
Часто системні адміністратори великих компаній допомагають віддаленим співробітникам обирати системи резервного живлення. Натомість фрилансерам доводиться вирішувати це самостійно. Щоб полегшити вибір, команда ProIT підготувала огляд можливих рішень.
Для підтримки робочого процесу потрібно подбати про резервну підживку для ноутбука чи ПК і забезпечити стабільний доступ до інтернету. Існує кілька підходів до цього завдання.
Стабільне живлення: варіанти — павербанк, акумуляторні станції або генератор
Павербанк для ноутбука
💰Ціна питання: 3 тисячі гривень.
⏳ Час роботи: 2,5 години.
Щоб продовжити роботу ноутбука під час відключення електрики, не обов’язково купувати громіздкий джерело живлення — часто достатньо сучасного павербанка. Наприклад, пристрій зі значенням ємності близько 30 А і максимальною вихідною потужністю 65 W впорається з таким завданням, а орієнтовна вартість — близько 3 тисяч гривень.
Щоб оцінити час, потрібний для підзарядки ноутбука, ємність батареї ділять на струм адаптера й додають приблизно 15% на втрати. Для ноутбука з батареєю 50 Вт і адаптера павербанка, що видає 3 A через USB‑C, обчислення виглядає так: 50 Вт/3 A * 1,15 ≈ 2,5 години. Тобто за цей час павербанк відповідної ємності може повністю зарядити пристрій.
Окрім загальної ємності батареї, важливо звертати увагу на вихідну потужність кожного порту — вона має перевищувати потреби заряджуваного девайсу щонайменше на 15%. У нашому прикладі порти USB Type‑C з виходами 60 і 65 Вт цілком підходять для ноутбука.
Якщо ваш ноутбук не підтримує зарядку по USB‑C або не має відповідного роз’єму, існують кабелі та перехідники для підключення до стандартного гнізда живлення.
Втім, слід пам’ятати: використання несертифікованих кабелів може суперечити умовам експлуатації пристрою, і в разі поломки виробник може не взяти на себе відповідальність.
Акумуляторна станція + ДБЖ
💰Ціна питання: 13-25 тисяч гривень.
⏳ Час роботи: 3-4 години.
Для живлення стаціонарного комп’ютера одного лише павербанка зазвичай замало — потрібна складніша конфігурація обладнання.
Насамперед рекомендується підключити джерело безперебійного живлення (ДБЖ), яке згладжує перепади напруги та захищає від раптових відключень. Фахівці радять закладати запас потужності приблизно 20–30% понад фактичні потреби. Для типового ПК вистачає блоку живлення на 400 Вт, а середня споживана потужність стандартного комп’ютера — близько 180 Вт/год. Ціна ДБЖ у діапазоні 4–7 тисяч гривень.
Друге — це потужна акумуляторна станція. На маркетплейсах представлені моделі на кшталт EcoFlow або Bluetti: від компактних блоків близько 600 Вт до агрегатів на кілька кіловат. Нові рішення потужністю 600 Вт стартують від приблизно 9 тисяч гривень, тоді як моделі на 1000 Вт — від 18 тисяч гривень.
Станція на 600 Вт дозволяє підтримувати роботу звичайного ПК понад 3 години. Крім того, багато таких пристроїв швидко заряджаються — наприклад, EcoFlow Delta 2 (1800 Вт) відновлює заряд приблизно за 1–1,5 години від мережі. Деякі моделі дозволяють одночасно живити кілька пристроїв і залишатися підключеними до мережі.
Важливо! Перед підключенням зарядної станції до мережі уважно вивчіть інструкцію і користуйтесь рекомендованими засобами, наприклад автоматом увімкнення резерву або трипозиційним перемикачем.
Також врахуйте, що реальна ємність акумулятора зазвичай нижча за номінальну через втрати енергії при перетворенні та підключенні зовнішніх пристроїв.
Генератор
💰Ціна питання: 12-18 тисяч гривень + витрати на паливо.
⏳ Час роботи: необмежений.
Якщо відключення тривають довго, акумуляторних резервів може не вистачити, особливо якщо потрібно живити офісну техніку.
У такому випадку найкраще підходить генератор. Він зазвичай дешевший за великі зарядні станції — наприклад, новий генератор на 1 кВт можна знайти від ~7 тисяч гривень — але має свої мінуси. Не кожен має місце для його розміщення на відкритому повітрі, і використовувати генератор у приміщенні небезпечно для здоров’я.
Окрім питання живлення ПК чи ноутбука, під час блекауту необхідно подбати й про надійний інтернет.
Стабільний інтернет: Starlink чи оптоволокно
Оптоволокно
💰Ціна питання: 1-3 тисячі гривень за підключення.
⏳ Абонплата: 300-500 гривень.
Досвід зимових блекаутів 2022–2023 показав, що мобільний інтернет працював нестабільно. Набагато надійнішими виявилися Starlink і оптоволоконні підключення. Однак провайдери наголошують: оптоволокно без електроживлення не функціонує — воно працює лише якщо абонент і провайдер забезпечать живлення свого обладнання.
Тому перед прокладанням оптоволоконного кабелю поцікавтеся в провайдера, чи має він можливості резервувати живлення свого обладнання та на який час.
Наприклад, провайдер «Астра» повідомляв клієнтів, що обладнання компанії має резерв у вигляді ДБЖ, які можуть працювати до 8 годин, а на довші відключення планується підключення заздалегідь підготовлених генераторів.
З боку користувача необхідно самим подбати про живлення роутера та оптичного терміналу — це можна зробити через ДБЖ з виходом 12 В або павербанк зі спеціальним перехідником.
Проте варто також враховувати, що на вулиці можуть стояти інші комутатори та станції провайдера, які без живлення працюють лише кілька годин і потребують 5–6 годин для повної зарядки.
Starlink
💰Ціна питання: 14-25 тисяч гривень.
⏳ Абонплата: 2900 гривень.
Starlink забезпечує супутниковий інтернет і дає можливість залишатися зв’язковим навіть у складних умовах, але це дорожче рішення. Вартість обладнання становить близько $600, доставка — приблизно $50, а щомісячна плата — $75.
Після оформлення заявки на офіційному сайті її додають у чергу, та модератори обробляють запити по черзі. Отримання термінала іноді може зайняти до трьох місяців.
Дехто замовляє Starlink на адресу в Європі (наприклад, у друзів), щоб зменшити витрати. Так, засновник Fibermix Віктор Андрухів розповідав, що придбав термінал у Словаччині за 14 тисяч гривень.
Ще один варіант — купити вживаний пристрій на закордонному маркетплейсі, проте слід перевіряти, чи не прив’язаний термінал до адреси попереднього власника — це питання потрібно з’ясувати з продавцем.
Хоч Starlink нині вважають найнадійнішим способом доступу до мережі, не варто очікувати «космічних» швидкостей: в Україні відсутні наземні шлюзи Starlink, які підключали б супутники до локальної мережі — найближчі розташовані в Польщі, Литві та Туреччині. Сигнал іде від шлюзу до супутника і далі до тарілки-термінала: чим далі ви від шлюзу, тим нижчою може бути швидкість.
Також треба пам’ятати, що Starlink призначений для встановлення на відкритому просторі — подвір’ї або даху; у квартирі пристрій працюватиме лише за умови використання зовнішнього кронштейна.
Залежно від моделі потужність термінала становить приблизно 96 Вт або 180 Вт. У разі відключення електрики його можна живити від акумулятора або генератора. За допомогою спеціального адаптера Starlink можна підключити до основного модему Wi‑Fi, що дозволить роздавати інтернет по всьому офісу.
Як українські ІТ-компанії готують офіси до можливих блекаутів
Лідія Даць, співзасновниця TechMagic, розповідає, що компанія почала готувати офіси до безперебійної роботи ще в жовтні 2022 року. TechMagic закупила генератори, забезпечила Starlink і створила запаси пального. У компанії працює понад 300 людей.
«Наші офіси розташовані в Києві та Львові. Для співробітників, які працюють у містах без офісів, ми запустили програму фінансування побутових пристроїв: за запитом видавали по $300 на купівлю зарядних станцій та інших гаджетів. Системні адміністратори допомагали підібрати й замовити техніку, консультували щодо характеристик та наявних варіантів», — каже Лідія.
Хоча відвідуваність офісів наразі невисока, компанія готова до можливих пікових навантажень у разі тривалих відключень, додає співзасновниця.
Офіси аутсорсингової компанії Intellias мають не лише Starlink, а й додаткові інтернет‑канали від інших провайдерів. У пресслужбі повідомили, що при підготовці до зимового періоду вони врахували уроки попереднього сезону. Ще минулого року в офісах встановили електрогенератори.
«Ми поповнили запаси пального та заздалегідь узгодили поставки з постачальниками, резервувавши пальне наперед. Біля кожного офісу є доступні укриття, а львівський офіс має власне бомбосховище, оснащене всім необхідним для роботи. На випадок максимально критичних сценаріїв ми також формуємо запаси води й продуктів у приміщеннях офісів», — розповіли в Intellias.
Окрім цього, компанія відшкодовуватиме витрати на коворкінги у тих містах, де немає власних офісів. Загалом в Україні зараз працює близько 2500 спеціалістів та спеціалісток Intellias.
Досвід минулого року допоміг удосконалити кризовий менеджмент і в компанії AbtoSoftware, каже Office and Travel Manager Наталія Слободян.
«Торік ми заздалегідь подбали про безпеку: облаштували зручне укриття, де за тривоги можна було б продовжувати роботу з комфортом, а також замовили потужний генератор. Проте не передбачили масштаби черг на кордоні — через це потрібний нам генератор приїхав із запізненням у півтора місяця. Перший місяць блекауту нагадував тімбілдінг: повний офіс розпався по оупенспейсу, навіть найбільшу мітинг‑рум перетворили на робочу зону, але час від часу всі збиралися на кухні, де ми влаштували своєрідний «Пункт незламності»: грілися гарячим чаєм і шукали, де у Львові замовити гарячу їжу. Взимку ми отримали великий генератор, який міг забезпечити електроенергією абсолютно все. У міру стабілізації електропостачання дедалі більше працівників переходили на віддалену роботу. За підтримки системних адміністраторів фахівці придбали потрібну техніку й облаштували енергонезалежність у себе вдома», — розповіла пані Наталія.
