Сьогодні православна громада святкує одне з найсвітліших і найзначніших свят у церковному календарі.
За новим церковним календарем 12 квітня православні християни, як за новим, так і за старим стилем, відзначають величне свято – Воскресіння Христове, Великдень. Цього дня віруючі також вшановують пам’ять святого Василія, сповідника, єпископа Парійського.
Ця дата багата духовним змістом, традиціями та народними звичаями, що передаються з покоління в покоління. Розглянемо, які обряди практикуються в цей день, прикмети, що з ним пов’язані, які дії є забороненими, а також яке свято згадують віруючі за старим стилем.
Яке церковне свято відзначається сьогодні в Україні
Православна церква 12 квітня 2026 року відзначає Воскресіння Христове, або Великдень 2026.
Це одне з давніх і шанованих свят у християнській традиції. Цього дня віряни згадують чудо Воскресіння Ісуса Христа: відповідно до Святого Письма, Він прийняв муки, щоб спокутувати гріхи людства, потім зійшов у пекло, звільнив душі праведників і на третій день воскрес.
Великдень втілює в собі глибокий духовний сенс, символізуючи перемогу життя над смертю, світла над темрявою та святості над гріхом.
12 квітня за новим церковним календарем православні віряни також вшановують пам’ять преподобного Василія, сповідника, єпископа Парійського. За старим стилем його вшановують 25 квітня.
Святий Василій жив у VIII столітті в місті Парія за часів імператора Лева Ісавра. За правильний спосіб життя і відданість вірі його обрали єпископом.
У той час візантійське суспільство потерпало від іконоборства – імператор виступав проти шанування святих образів та наказував їх знищувати. Гоніння почалися по всій країні – ікони палили, храми позбавляли розписів, а віруючі, які не підкорялися, стали піддаватися переслідуванням і покаранням.
Преподобний Василій, разом зі своїм другом Прокопієм, рішуче протистояв цим утискам. Він категорично відмовився підтримувати іконоборчу єресь та не підписав резолюцію Собору 754 року, яка легалізувала знищення ікон. За це святого було затримано, жорстоко катовано і ув’язнено.
Звільнившись після смерті імператора, святий присвятив свою подальшу діяльність служінню Богу.
Яке сьогодні православне свято за старим календарем
За юліанським календарем 12 квітня вшановується пам’ять святителя Софронія, єпископа Іркутського – раніше ми вже обговорювали, яке православне свято святкують за старим стилем, а також заборони та традиції, пов’язані з цим днем.
Що варто робити на Великдень і чого уникати сьогодні
З настанням Великодня віряни живуть за особливими святковими традиціями: в ніч на Воскресіння Христове багато хто відвідує храм для урочистої служби, яка починається ввечері в суботу і триває всю ніч. У різних регіонах паску освячують або в суботу, або рано вранці в неділю. На протязі наступних сорока днів прийнято вітати один одного словами: «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!» та пригощати близьких традиційними пасхальними стравами.
Ранок свята розпочинається з молитви та першої трапези, що містить освячені яйця та паску. Ці страви мають символічне значення: яйця являють собою нове життя, а паска асоціюється з тілом Христа. Після правильної посту можна вживати більш різноманітну їжу, але важливо дотримуватися помірності і не переїдати. Освячені яйця, в свою чергу, є основним символом Великодня: їх прийнято дарувати близьким як символ життя, відновлення та радості. До того ж, в цей день особлива увага приділяється добрим справах: на Великдень традиційно допомагають нужденним, діляться частуваннями та виявляють милосердя. Вважається, що добрі вчинки, здійснені під час свята, обов’язково повернуться сторицею.
В українському фольклорі з Великоднем пов’язано багато прикмет, в які вірили наші предки і які збереглися до сьогодні. Ось що слід зробити:
- умитися водою з освяченим яйцем – для краси та здоров’я;
- першим увійти в дім після церкви з кошиком – хто перший, той «веде» достаток;
- покласти монету під скатертину святкового столу – для фінансового благополуччя;
- зберегти свічку з великодньої служби – вона вважається захистом дому від бід;
- якщо паска вийде високою і пишною – це є знаком, що родина матиме достаток і удачу у всьому протягом року.
Існує навіть особливе повір’я: бажання, загадане під час дзвоніння церковних дзвонів під час всеношної служби, має високу ймовірність здійснення.
