Переслідуючи свою мету, він піднімає сцену на новий рівень: щирий сміх публіки звучить гучно, а шалені аплодисменти перекривають усі звуки по закінченні вистави, тримаючи увагу в залі в напрузі. Дмитро Рачковський — особистість, яка об’єднує в собі дар актора, творчу уяву драматурга та бездоганний режисерський талант. Після народження у Луганську, він пройшов шлях від менш відомих театральних вистав до гастролей по всій Україні, створюючи театр, який осідлав комедії з інтригуючими сюжетами та казки для дітей. Його роботи, такі як «Свінгери» та «Повія», завжди викликають аншлаги, хоч не обходяться й без дискусій у медіа — минулі зв’язки з «російським» світом ще тривалий час заставляють їх згадувати.
У 2004 році, будучи молодим актором у Луганському академічному українському музично-драматичному театрі, Рачковський уже відчував поклик до більш значущої діяльності. Після 2014 року Полтава стала його новим притулком, а згодом він заснував Київський сучасний театр, який, відомий тепер як Modern Theatre, допоміг втілити його амбіції в життя. Наразі його трупа подорожує від Харкова до Львова, пропонуючи вистави, де класика презентується в сучасних вбраннях, а буденність перетворюється на феєричні шоу.
Стиль Рачковського — це злиття іронії, немалих провокацій і теплоти. Він не боїться досліджувати інтимні аспекти життя, перетворюючи їх на віддзеркалення людських пристрастей. «Театр повинен викликати справжні почуття, інакше навіщо він потрібен?» — саме так, напевно, думає цей талановитий майстер, судячи за його репертуаром, який балансуватиме між легкими комедіями та глибокими драмами.
Луганське коріння: перші спроби на сцені
Луганськ на початку 2000-их — це не лише промисловий центр Донбасу, а ще й живий театральний осередок, в якому юний Дмитро Рачковський пізнав чарівність театрального мистецтва. У 2004 році він приєднався до акторської команди Національного академічного драматичного театру Луганська, де активно виконував різноманітні ролі, що вимагали його харизми та емоційної глибини. Цей період став для нього школою: від класичних творів до сміливих експериментів, де кожен його жест повинен був вражати глядачів.
Після переїзду до Полтави в 2014 році, внаслідок конфліктів на сході, його життя змінилося кардинально. Місто стало його новим домом, де він знову занурився в театральну діяльність. Рачковський ще у 2004-му заснував приватне підприємство «Російський незалежний театр», але саме в Полтаві театр отримав можливість розвиватися, гастролюючи як по Україні, так і за її межами. Трупа об’їздила Росію та сусідні країни, ставлячи комедії, що висміюють людські вади. Полтава стала базою, з якої мрія створити власний театр здійснилася — протяги до відкриття тривали до 2021 року, коли новина про новий театр заволала в місцевих ЗМІ.
Цей період загартував його характер. Рачковський ось уже не просто актор — він став продюсером, що самостійно тягне свої гастролі, шукає нових акторів та пише п’єси. Саме тут з’явилися його перші успіхи, такі як «Король провінційного стриптизу», де буденність перетворюється на абсурд.
Створення Modern Theatre: від Полтави до всеукраїнських турів
ФОП «Рачковський Дмитро Анатолійович» — це не просто документи, а основа сучасного театру в Україні, відомого як Modern Theatre. Започаткований на грунті полтавських традицій, цей театр переїхав до Києва, звідки почав свої гастрольні мандрівки. Сайт modernteatre.com закликає: «Зустрічайте у своєму місті!», і дійсно: від Кропивницького до Рівного, аншлаги не зникають.
Гастролі — це життя для театральної трупи. У 2025-2026 роках афіші concert.ua рясніють анонсами: «Повія» 8 лютого, «Свінгери» цієї ж ночі, «Дівчата без комплексів, або Афера по-українськи» 13 лютого. Театр гнучко адаптується до сучасних умов — вечірні шоу передбачають комедії для дорослих, а вдень звучать казки для малечі. Рачковський, як автор і режисер, веде рукописи: понад 70% його репертуару — це його роботи.
Перехід від «російського» бренду до українського — це прогрес, зумовлений часом. Нині репертуар поступово українізується: «Тарас Бульба» в Кременчуці восени 2025 року, «Майська ніч» за Гоголем у Тернополі. Проте залишається спадщина минулого, про яку буде ще сказано.
Важливі постановки: від комедій до містичних історій
Репертуар Рачковського — це палітра емоцій, що охоплює все: від легкого сміху до пістрявого трепету. Пропонуємо вам добірку хітів, що зібрали величезну кількість глядачів. Кожна вистава — це не просто гра, а справжній мікс з сучасної мови, яскравих сценічних рішень та акторів, які повністю віддаються своїм ролям.
Щоб краще зрозуміти, ось таблиця основних постановок:
| Спектакль | Автор/Джерело інформації | Тривалість вистави | Характеристика |
|---|
| Сутенер | Дмитро Рачковський | Приблизно 1.5 години | Контроверсійна драма, тури у 2026 році |
| Два зайці | М. Старицький | 1 година 40 хвилин | Класична історія в сучасному виконанні |
| Відьма з Конотопу | По мотивам Гоголя | Приблизно 2 години | Містичний комедійний жанр, прем’єра в Харкові 2025 року |
Інформація взята з modernteatre.com та concert.ua (на кінець 2026 року). У наведеній таблиці демонструється жанрове розмаїття: комедії займають провідні позиції, проте є й місце для таких вистав, як «Попелюшка» або «Гаррі Поттер» — ідеальні варіанти для сімейного дозвілля.
Кожна вистава є справжнім уроком театрального мистецтва. У «Свінгерах» Рачковський майстерно досліджує тему ревнощів, перетворюючи звичайні обставини на фарсову ситуацію. Натомість «Повія» заглиблюється у серйозні питання, змушуючи глядачів замислитися над вибором власної долі. Відгуки глядачів: «Сміялися до сліз, а потім задумалися».
Суперечки навколо режисера: «російський слід» чи художня свобода?
У жовтні 2025 року анонс вистави «СуперТьолкі» у Кропивницькому викликав справжній переполох у соціальних мережах. «Засновник ‘Російського незалежного театру’!» — пишуть у коментарях. Справді, з 2004 по 2016 рік цей театр мав таку назву, гастролював по Росії, а також мав філію в Луганську до 2013 року. У репертуарі були твори Булгакова та Пушкіна — класика, яка тепер асоціюється з «російським миром».
Театри-орендарі, такі як у Кропивницькому, пояснюють: ми надаємо приміщення, адже попит диктує пропозицію. Департаменти культури працюють над рекомендаціями. Рачковський, хоча й мовчить публічно, продовжує свою діяльність: у 2026 році плануються вистави «Відьма» в Долині та «Дванадцята ніч» у прем’єрі. Критики вважають його прагматиком, що адаптувався до реалій: українські гастролі, Гоголь, Мирний. Але суперечки тривають — театр завжди під серйозним пресом у часи війни.
- Переваги гастролей: Доступ до театру в провінціях, де державні сцени переповнені.
- Недоліки критики: Провокаційні назви вистав та минуле викликають недовіру.
- Факт адаптації: З 2022 року акцент на українській класичній літературі, зокрема на «Тарасі Бульбі».
- Економічний аспект: Квитки коштують від 200 до 450 гривень, аншлаги покривають витрати на турне.
Попри всі ці виклики, стиль Рачковського продовжує розвиватися — навпаки, він стає ще більш виразним. Глядачі «голосують» своїм гаманцем, тому Modern Theatre продовжує процвітати.
Цікаві факти про Дмитра Рачковського
Вам не уявити, скільки граней у його кар’єрі! Ось п’ять цікавих моментів:
- У 2013 році він відкрив філію в Луганську — за місяць до подій, що кардинально змінили ситуацію.
- «Грінч проти Супергероїв» — казка, в якій злий Грінч змагається з Поттером і Спайдерменом: хіт для дівчаток і хлопців у 2026 році.
- Понад 15 оригінальних вистав: від стриптизу до сюрпризів у Tinder.
- Гастролі у понад 20 містах щороку, незважаючи на суперечки — попит залишається високим.
- Акторка Сумська Ольга у «Сублімації любові» — колаборація з відомими особистостями (uk.wikipedia.org про Сумську).
Ці факти свідчать про те, що Рачковський — це не просто режисер, а справжній феномен сучасного шоу-бізнесу.
Стиль режисури: провокація з душею
Рачковський є майстром динаміки: короткі репліки б’ють, як блискавки, а довгі монологи розвивають драматичність. Він бере твори Старицького чи Гоголя, додає сучасний сленг — і «За двома зайцями» отримує нову життя у епоху смартфонів. Актори згадують: «Він надає свободу, але завжди тримає під контролем».
Для тих, хто тільки починає: його казки спонукають до емпатії через гру. Для більш досвідчених: комедії розглядають гендерні стереотипи, як у «Чого ж хочуть жінки». Сцена стає відображенням, де сміх приховує глибокі переживання.
У 2026 році Modern Theatre анонсує нові прем’єри: «Пекельна спокуса» та «Жива і мертва». Рачковський не зупиняється — його вистави пульсують, немов серце нації в буремні часи. Гастролі продовжуються, нові хіти на підході, й глядачі з нетерпінням чекають наступного емоційного вибуху.
