Сталий розвиток в Україні: орієнтири для Дніпропетровської області

Науково-технічний прогрес не стоїть на місці та з кожним новим днем в Україні зростає кількість фабрик та заводів, які виготовляють все для того, щоб забезпечити жителям країни гідне існування. Та разом з тим є інша сторона медалі – при будь-якому виробництві є відходи, котрі, якщо не утилізувати, забруднюють навколишнє середовище. Тому, щоб запобігти небажаним наслідкам у 2015 році на Саміті ООН затвердили орієнтири досягнення Україною Цілей Сталого Розвитку (ЦСР).

Сталий розвиток – це стабільний розвиток балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному та здоровому довкіллі. У публікації наведено результати адаптації 17 глобальних ЦСР з урахуванням специфіки національного розвитку. Бенчмаркінгові орієнтири для досягнення до 2030 року були встановлені на підставі розрахунково-прогнозної роботи з використанням сценарних підходів до визначення напрямів розвитку країни на довгострокову перспективу. Обласна рада спільно з облдержадміністрацією, Федерацією роботодавців та Дніпропетровським регіональним інвестиційним агентством об’єднують зусилля аби створити подібний документ з Цілями Сталого Розвитку, адаптований для Дніпропетровської області. На шляху до життя в екологічно чистому регіоні вони вже зробили найважчі перші кроки. За підтримки німецької організації GIZ планується реалізувати два потужних проекти.

Перший, який вже у фінальній стадії, стосується високомінералізованих шахтних вод Кривбасу. Оскільки вміст солей у воді є більшим за норму (до 50 г/л), як наслідок маємо велике навантаження на навколишнє середовище. Через це місцеві водойми не підлягають використанню за призначенням і жителям привозять питну та технічну воду з інших населених пунктів. Вода впадаючи у р. Дніпро, підвищує в ній вміст солей, що негативно впливає на прилеглі території та сільське господарство, збитки несе не тільки Дніпропетровська область, а й Миколаївська і Херсонська. Щоб ліквідувати цю проблему було вирішено побудувати трубопровід через який високомінералізована шахтна вода буде виводитися в Чорне море. Спільно з німецькими експертами доведено, що вода при цьому не завдасть ніякої шкоди навколишньому природному середовищу.

Другий проект включає в себе створення платформи „зелених” рішень, до якої запрошуються всі, кому небайдужі екологічні аспекти та збереження природних ресурсів. До неї вже долучились 11 Амбасадорів – тих, хто прагне впровадити „зелену” економіку у Дніпропетровській області та докладати максимум своїх зусиль для подальшого її розвитку. Вони створили Клуб підприємств-лідерів і вже неодноразово організовували зустрічі на підприємствах, які впровадили „зелену” технології. Так 16 листопада чергова зустріч Амбасадорів відбулась на фермерському господарстві „Лелеки” власником якого є Леонід Любчич. Він уже довгий час займається вирощуванням сільськогосподарських культур і проблема забруднення навколишнього середовища йому добре відома. Для того, щоб вирішити це питання Леонід Любчич встановив на своєму підприємстві твердопаливний котел. Він автоматизований та економний, дає змогу утилізувати залишки культур, що вирощуються в господарстві та виробляє „зелену” енергію. Учасники зустрічі обговорювали екологічні досягнення господарства та стратегію розвитку області.

Наступного дня, 17 листопада, в обласній раді відбулося підписання трьохсторонньої територіальної угоди „Мала Конституція Дніпропетровщини” між владою, профспілками та роботодавцями. Підписантами з боку влади стали представники обласної ради та ОДА – Гліб Пригунов та Олег Кужман. Угода визначає до 2020 року взаємодію усіх сторін шляхом трудової діяльності для реалізації всіх сфер економіки. Сторони „Малої Конституції Дніпропетровщини” продовжують розвивати та докладають всі зусилля, щоб запровадити „зелену” економіку в усіх сферах. На шляху до „зеленого” майбутнього кожен може внести свою лепту – від студента до підприємця. Тож всі бажаючі можуть приєднатися до проекту „Зелені рішення – єднання сталого розвитку”.

Источник